Главная » 2011 » Февраль » 10 » Алфавіт мови програмування. Величини та їх опис мовою програмування. Змінні та константи.
21:50
Алфавіт мови програмування. Величини та їх опис мовою програмування. Змінні та константи.
Мета уроку: навчити використовувати на практиці здобуті знання, вміння і навички; розвинути логічне мислення; дати учням поняття мови програмування, алфавіту мови програмування, поняття величин, змінних та констант; розвинути методи роботи з мовою програмування; виховати любов до науки Обладнання уроку: Дошка, плакати (при необхідності – комп’ютер), конспект уроку. Тип уроку: комбінований урок. Вид уроку:вивчення нового матеріалу. Планування уроку: 1. Організаційна частина (2 хв) 2. Пояснення нового матеріалу (25 хв) 3. Закріплення нового матеріалу (дати відповіді на запитання ) (15 хв) 4. Підведення підсумків і домашнє завдання(3 хв)
Хід уроку Зміст [сховати] 1 Організаційна частина 2 Пояснення нового матеріалу. 2.1 Алфавіт мови програмування 2.2 Величини їх опис мовою програмування 2.3 Поняття змінної 3 Закріплення вивченого матеріалу 4 Підсумок уроку Організаційна частина
Заходжу в клас. Вітаюся з учнями. Дозволяю їм сісти на свої місця. Запитую чергового – хто відсутній. Перевіряю готовність учнів до уроку. – Сьогодні ми з вами будемо вивчати нову тему "Мова програмування”, а попрошу вас зосередитися на сьогоднішньому уроці. Пояснення нового матеріалу. Алфавіт мови програмування
Будь-яка звичайна мова програмування складається із елементів складових букв, які складають алфавіт мови. Букви використовуються для побудови слів, слова складають речення, а речення утворюють будь-який тексти, романи… Алфавіт мови – Слова – Речення – Текст. В алгоритмічних мовах спостерігається аналогія тобто: Алфавіт – Слова – Команди – Програма Розглянемо алфавіт, слова і найпростіші команди мови програмування. Алфавіт містить майже всі символи, що є на клавіатурі. • латинські символи • цифри від 0 до 9 • математичні символи • розділові знаки та інше Слова мови програмування поділяються на службові, імена користувача і стандартні імена. Службові слова призначені для написання команд. Розглянемо деякі з основних службових слів мови Паскаль. Варто зауважити те, що в програмах службові слова виділяються шрифтом. Величини їх опис мовою програмування
Складаючи програму, користувач описує різні об’єкти і надає їм імена на свій розсуд. Тут помітна аналогія з математикою, фізикою, де різні величини позначають різними буквами. Наприклад а, в, с – довжини сторін трикутника, h – висота, S – площа. В алгоритмічних мовах дані які містять в собі інформацію про висоту можна назвати різними способами. Придумуючи іменна, треба дотримуватись певних правил. - Ім’я може складатися лише з латинських літер, цифр та символів. - Цифра не може бути першим символом в імені. - Літери можуть бути малими або великими. - Пропуски і іменах не допускаються. - Два різні об’єкти не можна позначати одними іменем. Стандартні імена. Їх є декілька груп: - Назви стандартних типів даних. - Назви стандартних сталих. - Назви стандартних функцій. - Назви команд для введення і виведення. Поняття змінної
Центральним поняттям у програмуванні є поняття змінної. Змінні призначенні для зберігання конкретних значень в операційній системі під час виконання програми. Змінна може набувати різних значень. Фізичний зміст змінної: змінна –ділянка операційної системи, куди комп’ютер записує або звідки читає дані. Змінна характеризується іменем, значенням і обсягом у байтах. Значення змінній надають командою присвоєння яка має вигляд :=. Кількість потрібних змінних ті їхні імена визначає користувач під час складання алгоритму розв’язування задачі. У Паскалі є 4 стандартних типи: цілий, дійсний, булевий і символьний, які відповідають позначенню Integer, Real, Boolean, Char. Тип будь-якої змінної використовується у програмі, повинен бути явно визначений. Як ви вже знаєте розділ опису змінних починається var і має вигляд: Var <список імен змінних>:<тип> Var i, a,m,r:snteger; J, r:real; D:char; Цілий тип – змінні цілого типу можуть набувати лише цілих значень. До операндів цілого типу належать операції: +, -, *, /. Дійсний тип - змінні цього типу можуть набувати як цілих та і значень з дробовою частиною. До дійсних операндів можна застосувати такі операції: +, -,* , / і в результаті одержимо значення дійсного типу. Булевий тип – змінні набувають значення істиності або хибності. Слова є булевими константами. Булеві змінні як і інші змінні стандартного типу повинні бути описані в розділі описів змінних. До булевих операндів застосовуються такі операції AND, OR, NOT. Проте кожен з цих типів даних в свою чергу ще поділяється – для більш точнішого заданя змінних. Дані значення яких є цілі числа можуть належати, до таких типів як: word, byte, longbyte. Дані значення яких є дійсні числа можуть належати до таких типів: real.
Розв’язуючи будь-яку задачу, користувач має проаналізувати, скільки змінних треба використовувати і до якого типу їх віднести. Змінні треба оголосити на початку програми у розділі оголошення змінних, який має такий загальний вигляд: Var <перший список імен змінних>:<назва типу> … <п-й список імен змінних>:<назва типу> Давайте запишемо такий приклад: Нехай у програмі з деякою назвою Name змінні набувають дійсних значень; - цілих і - текстових. Записати описову частину програми, тобто описати змінні програми. Опис змінних даної задачі буде мати такий вигляд: Program Name; Var : integer; : real; : string; Розв’язуючи задачу користувач має проаналізувати скільки змінних треба використати і до якого типу їх потрібно віднести. Під час оголошення змінних у пам’яті резервується потрібна кількість комірок для зберігання даних під час роботи програми. Наприклад. Нехай у деякій задачі для позначення кількості учнів у класі вирішили використати величину з іменем п. Зрозуміло, що змінна п не може набувати дробового значення, вона належить до цілого типу, тому запишемо Var n:integer; Задача Туристи придбали 5 квитків на потяг для дорослих за 18 грн 50 коп. кожний і 3 для дітей за 6 грн. 20 коп. Скласти програму для визначення суми. Яку треба заплатити і вивести на екран "Щасливої дороги”. Program Suma; Var :integer; , suma:real; p: string; Begin P:= "Щасливої дороги”;
suma:= writeln (suma); writeln (p); end. Розглянемо тепер константи. Вони відрізняються від вище розглянутих змінних тим, що значення констант фіксоване і можуть бути в виконанні програми. В розділі описів програми мають бути описані не тільки змінні а й константи. В найпростішому випадку пропонують слідуючий вид опису констант. Const V_1=val_1; V_2=val_2; … V_n=val_n Тут V_1…V_n – імена констант, val_1…val_n значення констант. Пізніше ви дізнаєтесь, що константи в Паскалі бувають двох типів – типізовані і нетипізовані. Закріплення вивченого матеріалу
1. З чого складається алфавіт мови програмування? Алфавіт містить майже всі символи, що є на клавіатурі. • латинські символи • цифри від 0 до 9 • математичні символи • розділові знаки та інше 2. Що може містити ім’я програми? Ім’я програми може містити цифри, слова, окремі літери, крім тих які є зарезервованими словами в самій мові програмування. 3. В якому розділі записується опис змінних? Змінні треба оголосити на початку програми у розділі оголошення змінних, який має такий загальний вигляд: Var <перший список імен змінних>:<назва типу> … <п-й список імен змінних>:<назва типу> 4. Що таке змінна і для чого вони призначені? Змінні призначенні для зберігання конкретних значень в операційній системі під час виконання програми. 5. Що ви можете сказати про константи? Вони відрізняються від вище розглянутих змінних тим, що значення констант фіксоване і можуть бути в виконанні програми. Підсумок уроку
Молодці, ви сьогодні дуже добре працювали на уроці, за це я виставлю вам позитивні оцінки у щоденники і у журнал. Можливо виникли якісь запитання до мене? (якщо є запитання, то відповідаю на них). А тепер запишіть будь-ласка в щоденники домашнє завдання. Почитайте законспектований вами матеріал. Урок закінчено. До побачення.
